1. Відкривати рот, робити глибокий вдих і видих, перебуваючи у стані сонливості або втоми; зівати.
2. (переносне значення) Бути роззявленою, недбалою людиною; просторікувати, базікати.
позіхати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Я був думав, що новітні враження з цієї кавказької подорожі надовго підживлять мене, аж бачу, що ні… Дивлюся на ці гарні краєвиди, а самому хочеться позіхати. Все надбридло… Скрізь скучно… — Але ж учора ви були такі веселі!..
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: дієслово () |