Властивість або стан того, що пожовкло; наявність жовтого відтінку, що з’явився внаслідок часу, в’янення або старіння (переважно про рослини, папір, тканину).
Місцевість, ділянка, поле з пожовклою, в’ялою рослинністю.
пожовклість
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тоді він справляв враження ще зовсім молодої людини, тепер він ще зберігав свою моложавість, але сивина вже торкнулася його скронь і в смуглявості його обличчя помічалася пожовклість. За ці роки він швидко висунувся як учений в перші ряди фізиків.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Частина мови: іменник (однина) |