пожовклий

[poʒoʋklɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Який набув жовтого відтінку, став жовтуватим, змінив колір на жовтий (переважно про рослини, папір, тканину тощо).

  2. Який втратив свіжість, привабливість, силу; зів’ялий, змарнілий.

  3. Про волосся: яке набуло жовтуватого, русуватого відтінку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пожовклий, р. пожовклого, д. пожовклому, з. пожовклого, о. пожовклим, м. пожовклім

Приклади з художньої літератури

  • Як тихо скрізь. Поволі гасне день.
    Але, як те, що знову він приходить,
    листком пожовклим з дерева пісень
    я не впаду у пам’яті народу.
    — Володимир Сосюра

Більше записів