Який набув жовтого відтінку, став жовтуватим, змінив колір на жовтий (переважно про рослини, папір, тканину тощо).
Який втратив свіжість, привабливість, силу; зів’ялий, змарнілий.
Про волосся: яке набуло жовтуватого, русуватого відтінку.
пожовклий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Над моїм дитячим ліжечком висів невеличкий портрет молодого Тичини, пожовклий, вирізаний з якогось журналу — юне, замріяне, дуже тонке обличчя, дещо аскетичне, тільки обличчя і шия, що закінчувалася гострим кутом трохи навскоси. Обличчя, мовби вирване з буденщини.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
А в цiй книзi лист iз берези, пожовклий. (Може, берези вже й нема… А де згадка про автора столiтньої книги з пожовклими рядками?)
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: прикментик () |