1. Який має зім’яті, зморщені ділянки поверхні; пом’ятий, зім’ятий.
2. Перен. Який має ознаки втоми, знесилення; зморений, знесилений (про обличчя, риси).
пожмаканий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тараса Григоровича Шевченка дає концерти всесвітньознаменитий скрипаль, що з приємною посмішкою дивився на хлопця з-під сірої фарби.«Молодець», — похвалив його Степан.А в першому держкіно йшов чудовий фільм з участю всепреславного артиста, і перед химерним східним убранням дійових осіб на виставлених для принади кадрах хлопець боляче відчув свій старомодний френч, юхтові чоботи й пожмаканий каштет. Сам славетний той артист щедро показував себе йому в фракові без чалми, у фраку з чалмою, в шатах раджі, пішки й на баскому коні, соло, в дуеті з коханою і в хорі своїх прихильників.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: прикментик () |