пожега

[poʒɛɦɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (діал.) Те саме, що пожежа — неконтрольоване поширення вогню, що спричиняє руйнування.

  2. (заст.) Сильний жар, палаюча спека; гарячка, пропасниця.

  3. (перен., заст. або діал.) Сильне внутрішнє відчуття, душевний жар, пристрасть; палке бажання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пожега, р. пожеги, д. пожезі, з. пожегу, о. пожегою, м. пожезі, к. пожега

Більше записів