1. (заст.) Зачекати, почекати певний час; перебувати в очікуванні.
2. (діал.) Витримати, витерпіти, перенести щось.
Словник Української Мови
Буква
1. (заст.) Зачекати, почекати певний час; перебувати в очікуванні.
2. (діал.) Витримати, витерпіти, перенести щось.
Приклад 1:
Прийшлось таки пождати, але нарешті я зліз на сідло, гуцул узяв коня за повід, і ми «побігли» під гору з тим, що як дійшло до справжньої гори, то я зліз з коня і він ніс тілько мій куферчик. «Не рано приїдемо», — кажу.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”