пожар [poʒɑr] Іменник Буква:П ЗначенняПравопис Значення Неконтрольоване поширення вогню, що охоплює та знищує майно, споруди, ліси, посіви тощо. Яскраве, інтенсивне світіння, полум’я (переносно, зазвичай про явища природи або сильні почуття). Різке посилення, спалах, бурхливе виявлення чого-небудь (переносно, про явища суспільного життя, почуття). Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. пожар, р. пожару, д. пожарові, з. пожар, о. пожаром, м. пожарі, к. пожаре ←сечоутворювальний сечоутворення→