Словник Української Мови
Буква
1. (вживається як форма ввічливої відповіді на подяку) Те саме, що будь ласка, прошу, не варто подяки.
2. (вживається для вираження згоди, дозволу) Те саме, що гаразд, добре, звісно.
3. (вживається для вираження непевності, допущення) Те саме, що мабуть, певно, можливо.
4. (вживається для надання міркуванню характеру поступки) Те саме, що власне, правда, щоправда.
Приклад 1:
– Пожалуй, дiйти не можна, так ми-то знаємо, як воно робиться. Збуди лишень братика швидше, нехай iде до свого дiла, менi треба швидш поспiшати.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”
Приклад 2:
На завершення ж сьогоднішньої лєкциї, пожалуй, я трохи приоткрою тобі двері дибютної тиорії. В цій сфері тожи єсть шото тіпа класіфікациї, до которої, можу сказать без лишньої скромності, я приложив чуток своїх усілій.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”
Приклад 3:
когда сродности нѣт, тогда скажи, пожалуй, что может привесть в совершенство обученіе? Словцо perficit значит точно то: приводит в совершенство или в окончаніе.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”