Словник Української Мови
Буква
1. Вислів вдячності, визнання за послугу, допомогу, увагу тощо; слова, якими висловлюють таку вдячність.
2. Офіційне, письмове або усне, визнання чи вшанування чиїхось заслуг, праці, допомоги.
3. Заст. Винагорода, виплата за послугу або працю; віддяка.
Приклад 1:
— так вони ж йому не потрібні, а подяка од людей солодка. Що він ховає од усіх свій чин?
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Варахиїл же випустив праволучну блискавиці стрілу, простромив дракона в саме око його і вбив похіть ^ “Не втерплю, щоб не приписати тут пресолодких оцих Епікурових слів: pi τη μακάρια φινει, oh τά αναγκαία Ιποίησεν αχπόμαα, τά όε όυσπόρστα αναγκα ία, Подяка богові, що потрібне сотворив легкодоступним, а те, що грудно досягається, непотрібним”‘. 409 очей за Писанням: “Око, що лає батька й докучає матері своїй, хай виклює його вороння із нетрів”.
— Тютюнник Григорій, “Вир”