Словник Української Мови
Буква
1. (заст.) Прибути, прийти кудись, відвідати когось, завітати; з’явитися десь з метою перебування або відвідин.
2. (заст., перен.) Дарувати, надавати щось із ласки, милості; жаліючи, прощати, дарувати провину.
3. (заст., у канцелярській мові) Присвоїти чин, звання, нагороду або подарувати щось монаршою волею; надати за високим указом.
Приклад 1:
Накликає його не пожалувати праці «ради освобожденія толикого правовірного народу христіанского и земли свойственной Русской» з теперішнього її упадку. Описавши мізерний стан Київа й Чернигова, додає: «что реку о львовской земли, Подолской, Покутцкой, Подгородской (читай Подгорской), Поліской, Білоруской и о ихъ широкихъ княжествахъ, славныхъ городахъ, в них же при державі в. князей русскихъ не токмо многое множество людей русскихъ, но и благочестіе яко кринъ процвітане», і т.д.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”