пожалуваний

1. (істор.) Про землю, майно, титул тощо: отриманий від монарха як нагорода або вияв милості; дарований, подарований.

2. (перен., рідко) Про щось дуже цінне або довгоочікуване: отриманий у подарунок, дарований.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |