пожалуваний
[poʒɑluʋɑnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(істор.) Про землю, майно, титул тощо: отриманий від монарха як нагорода або вияв милості; дарований, подарований.
-
(перен., рідко) Про щось дуже цінне або довгоочікуване: отриманий у подарунок, дарований.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пожалуваний, р. пожалуваного, д. пожалуваному, з. пожалуваного, о. пожалуваним, м. пожалуванім