позавушник

[pozɑʋuʃnɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Медичний пристрій, який кріпиться за вушною раковиною для корекції слуху; частина слухового апарата, що містить мікрофон, підсилювач та динамік.

  2. Елемент конструкції телефонної трубки або гарнітури для зв’язку, що призначений для розміщення біля вуха (на вусі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. позавушник, р. позавушника, д. позавушникові, з. позавушник, о. позавушником, м. позавушникові, к. позавушнику

Більше записів