позавірчуваний
[pozɑʋirt͡ʃuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Позавірчуваний — такий, що не підлягає обов’язковому завершенню в установленому законом порядку (наприклад, про нотаріальне посвідчення).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. позавірчуваний, р. позавірчуваного, д. позавірчуваному, з. позавірчуваного, о. позавірчуваним, м. позавірчуванім