Древослів

Словник Української Мови

позаучувати

[pozɑut͡ʃuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

(перехідне) Вивчати, засвоювати щось додатково, поза основним обсягом навчання або поза основним навчальним планом.
(перехідне) Заучувати, запам’ятовувати напам’ять (текст, правило тощо) у додатковий час або поза основним навчальним процесом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я позаучуваю, ти позаучуваєш, він позаучуває, ми позаучуваємо, ви позаучуваєте, вони позаучувають

Більше записів