позацентровість

Властивість або стан, коли щось розташоване не в центрі, зміщене відносно центральної точки або осі.

У техніці та механіці — характеристика деталі, механізму або руху, при якій обертання або дія відбувається не навколо геометричного центру, а навколо зміщеної осі.

У переносному значенні — відхилення від основної, центральної ідеї, теми або соціальної норми; маргінальність.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |