Значення
-
Властивість або стан, коли щось розташоване не в центрі, зміщене відносно центральної точки або осі.
-
У техніці та механіці — характеристика деталі, механізму або руху, при якій обертання або дія відбувається не навколо геометричного центру, а навколо зміщеної осі.
-
У переносному значенні — відхилення від основної, центральної ідеї, теми або соціальної норми; маргінальність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. позацентровість, р. позацентровості, д. позацентровості, з. позацентровість, о. позацентровістю, м. позацентровості, к. позацентровосте