позатональний
[pozɑtonɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(у музиці) Позначення для творів, композицій або музичних систем, що не ґрунтуються на традиційній тональній організації (мажоро-мінорній системі), а використовують інші принципи побудови (наприклад, атональність, додекафонію, серійність).
-
(переносно) Те, що виходить за межі звичайного, стандартного емоційного або смислового “настрою”, що не підпорядковується загальноприйнятим правилам або шаблонам.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. позатональний, р. позатонального, д. позатональному, з. позатонального, о. позатональним, м. позатональнім