позащіпати

1. (розм.) Пошкодити, понівечити щось гострим предметом, залишивши на поверхні численні дрібні січені рани, подряпини або защіпини.

2. (перен., розм.) Викликати неприємне відчуття ломоти, подразнення або біль у різних частинах тіла (зазвичай про холод, вітер тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
Не жартами здавались їй химерні речі запорожця: вона боялась, щоб не вхопив він її, як шуляк, і просила матері позащіпати кругом двері. Чого вже не робила , щоб її заспокоїти!
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Частина мови: дієслово () |