позамежний
[pozɑmɛʒnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який знаходиться за межами певної території, простору або меж; закордонний, зарубіжний.
-
Який виходить за встановлені межі, рамки, обмеження; надмірний, крайній.
-
(У переносному значенні) Який належить до сфери, що лежить поза межами звичайного людського досвіду або розуміння; потойбічний, трансцендентний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. позамежний, р. позамежного, д. позамежному, з. позамежного, о. позамежним, м. позамежнім