1. (у ботаніці) Розташований або той, що розвивається за межами кореневої системи рослини, поза коренем.
2. (у лісівництві, садівництві) Призначений для внесення в ґрунт поза зоною основного розташування коренів рослини (про добрива, полив тощо).
позакореневий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |