позакореневий
[pozɑkorɛnɛʋɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(у ботаніці) Розташований або той, що розвивається за межами кореневої системи рослини, поза коренем.
-
(у лісівництві, садівництві) Призначений для внесення в ґрунт поза зоною основного розташування коренів рослини (про добрива, полив тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. позакореневий, р. позакореневого, д. позакореневому, з. позакореневого, о. позакореневим, м. позакореневім