Словник Української Мови
Буква
1. Заповнити, закрити щілини, отвори або проміжки в чомусь, приклеюючи щось по всій поверхні або довжині.
2. Покрити поверхню чогось, приклеївши на неї щось у великій кількості або по всій площі.
3. Привести щось у належний стан, усунувши пошкодження (наприклад, розірвані місця) шляхом заклеювання.
Приклад 1:
Якою ж бузувірською, нелюдською технологією нейролінгвістичного програмування треба було володіти, щоби переконати цих нещасних ганяти по магазинах і базах, шукати блат, давати хабарі, аби лиш дістати шпалери з імітацією цегли та позаклеювати ними стіни, ще донедавна майже цілком цегляні по-справжньому. Годі й казати, що після такого, з дозволу сказати, євроремонту (тоді й слова такого не було) психіка пересічної радянської людини, — по короткотривалій ейфорії з нагоди здобуття дефіциту, — запала в глибоку й затяжну депресію.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”