1. Прийменник, що вказує на розташування за чимось, позаду когось або чогось, з протилежного боку від передньої частини.
2. У переносному значенні: у відсталому, менш розвиненому стані порівняно з кимось або чимось.
позад
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
(Надбігає до болота, бризкає водою з пальців позад себе через плечі. З-за купини вискакує Куць, молоденький чортик-паничик.)
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Undo: Тільки-но я ступив на землю, як позад мене зарипіли зчеплення-з’єднання-пружини, і поїзд рушив. Я відразу злякався, що висів не на тій станції — то знаєте, дітки, як буває: вночі зо сну прокинешся і приверзеться, ніби тато-мама тебе покинули, рідня повмирала, і страшний Вова з лісу йде.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Приклад 3:
— якогось iншого, до млостi тривожного збудження — мов перед операцiєю або екзаменом: щось iз гулом клубилося, насуваючись на неї, щось необорне, темне й грiзне, щось самочинне i тому справжнє, ще можна було ухилитись, пригнути голову, i хай би пронеслося мимо, але в нiй не було страху, була — уже ввiмкнена, пiднесено‑пружна готовнiсть негайно рвонути назустрiч життю, скоро тiльки воно само припускає з засидженого мiсця: справжнє — нагода рiдкiсна, це те, що бiльше за тебе, до чого мусиш доростати, виплигуючи зi шкiри, скидаючи її позад себе, сiм шкiр, дев’ять шкiр, аби тiльки не зупинятись! — добро, приймаю, очi в очi!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Частина мови: t.d. () |