Значення
-
Особа, яка отримала щось (наприклад, житло, путівку, нагороду) не в загальній черзі, а за особливими підставами або в порядку винятку.
-
Той, хто прибув, прийшов або був викликаний куди-небудь не за чергою, а в позачерговому порядку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. позачерговик, р. позачерговика, д. позачерговикові, з. позачерговика, о. позачерговиком, м. позачерговикові, к. позачерговику