1. Який не підпорядковується течії часу, існує поза межами часових категорій; вічний, безчасний.
2. У лінгвістиці: такий, що виражає дію або стан поза зв’язком із конкретним моментом часу (про дієслово, форму дієслова).
позачасовий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |