позачасовий

[pozɑt͡ʃɑsoʋɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Який не підпорядковується течії часу, існує поза межами часових категорій; вічний, безчасний.

  2. У лінгвістиці: такий, що виражає дію або стан поза зв’язком із конкретним моментом часу (про дієслово, форму дієслова).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. позачасовий, р. позачасового, д. позачасовому, з. позачасового, о. позачасовим, м. позачасовім

Більше записів