Словник Української Мови
Буква
1. З’єднувати разом, об’єднувати кілька різних предметів, явищ, понять або людей у єдине ціле, систему або групу.
2. Сполучати, суміщати в собі, одночасно мати, містити різні якості, властивості, ознаки або функції.
3. Установлювати зв’язок, гармонійне співвідношення між чим-небудь; узгоджувати.
Приклад 1:
Не розумію… Мовчав, покусуючи вуса, потім, як істину найвищу, виголосив: — Мусить людина поєднувати особисте з громадським. Мусить доходити якоїсь гармонії поміж ними.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Також логістична служба BARILLA при завантаженні автомашини намагається мінімізувати кількість різновидів товару, які необхідно доставити споживачеві, а також поєднувати важкі товари (такі, як борошно) з легкіми (сухі сніданки), щоб раціонально використовувати вантажомісткість і вантажопідйомність автомашин. Для проведення прогнозів попиту і замовлень використовується показник зваженої середньої арифметичної величини за останні 30 днів.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 3:
TACIS передає ноуШхау, яким володіють державні й приватні організації, що дозволяє поєднувати досвід з професійними знаннями й навичками на місцях. НоуШхау надається у формі консультативного сприяння з питань управління, спрямування груп експертів.
— Невідомий автор, “120 Soloninko Ks Mizhnarodna Ekonomika Tech”