пойда

1. (діал.) Швидка, повноводна течія річки після дощу або під час повені; паводок.

2. (перен., діал.) Велика кількість чогось, що швидко з’являється або рухається; потік, навал.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |