Словник Української Мови
Буква
1. Про річку, водойму: такий, що має багато води, високий рівень води; водний.
2. Про період: такий, коли річка, водойма має найвищий рівень води (наприклад, після танення снігів, сильних дощів).
3. Перен. Потужний, багатий на зміст, інтенсивний; повновладний (заст.).
Приклад 1:
Мілкуватий Євфрат (його середні глибини не перевищували 2—3 м) менш повноводний, ніж Тігр, спокійно ніс свої голубуваті води й був придатніший для судноплавства. Тігр же, скутий на території Вавилонії високими берегами, мав бурхливу течію; для регулювання його каламутних вод потребувалися водоналивні пристрої, які з’явилися в Месопотамії лише в І тис.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”