повиж [poʋɪʒ] Іменник Буква:П ЗначенняПравопис Значення (діал.) Те саме, що повільно, неспішно, без поспіху. (діал.) Те саме, що потиху, тихо, без шуму. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. повиж, р. повижа, д. повижеві, з. повиж, о. повижем, м. повижеві, к. повиже ←торигнути недолюд→
