1. (розм.) Систематично, протягом певного часу штрикати (робити штрихи) на поверхні чогось, покривати штрихами.
2. (перен., розм.) Послідовно, одну за одною, викрити, різко розкритикувати когось або щось; повикривати.
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Систематично, протягом певного часу штрикати (робити штрихи) на поверхні чогось, покривати штрихами.
2. (перен., розм.) Послідовно, одну за одною, викрити, різко розкритикувати когось або щось; повикривати.
Приклад 1:
Він уже хотів був їх повиштрикувати, та не подужав сам, бо той диявол мав голіафську силу, навіть підпливлий кров’ю, навіть в рядні ношений. Перше вони могли повалити його лише вчотирьох, але виштрикувати очі при свідках… Та й не вистачало в нього на те нервів.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”