1. (розм.) Те саме, що вище; на позначення розташування, положення або рівня, що перебуває дещо вище за щось інше.
2. (уживається як присудок) Дещо вищий, кращий за якоюсь ознакою (за посадою, статусом, рівнем тощо).
повище
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
(Мордовія — це ранґом повище за Французьку академію, яка дає безсмертя!)». «Які добрі вірші (як літні дощі!)
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: t.d. () |