1. Властивість або стан того, що пов’язане, має логічний, причинний або структурний зв’язок; взаємозалежність частин, явищ або понять.
2. У математиці, інформатиці — властивість графа, коли між будь-якими двома його вершинами існує шлях; цілісність, нероздільність структури.
3. У лінгвістиці — наявність граматичних та смислових зв’язків між елементами мовлення, що забезпечує його цілісність і розуміння (наприклад, зв’язність тексту).