повстюватий

[poʋstjuʋɑtɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. (Про людину) Схильний до повстання, бунтарський; такий, що виражає непокору, протест.

  2. (Перен., розм.) Непокірний, свавільний, неслухняний (про тварин, явища природи тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. повстюватий, р. повстюватого, д. повстюватому, з. повстюватого, о. повстюватим, м. повстюватім

Більше записів