поворотка

1. Розмовна назва покажчика повороту (сигналу повороту) — світлового пристрою на транспортному засобі (автомобілі, мотоциклі тощо), що призначений для попередження інших учасників дорожнього руху про намір зробити маневр (поворот, перестроювання).

2. Розмовне позначення самого сигналу (миготливого світла), що вмикається цим пристроєм, або ж процесу його вмикання (“включити поворотку”, “їхати з повороткою”).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |