Древослів

Словник Української Мови

поворкувати

[poʋorkuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

(Про голубів) Воркувати протягом певного часу або з певною інтенсивністю, видавати характерні горлові звуки.
(Переносно, розмовне) Говорити тихо, ніжно, зазвичай зі співрозмовником, який викликає симпатію; вести любовну розмову.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я поворкую, ти поворкуєш, він поворкує, ми поворкуємо, ви поворкуєте, вони поворкують

Більше записів