поворкувати

1. (Про голубів) Воркувати протягом певного часу або з певною інтенсивністю, видавати характерні горлові звуки.

2. (Переносно, розмовне) Говорити тихо, ніжно, зазвичай зі співрозмовником, який викликає симпатію; вести любовну розмову.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |