1. (діал.) Повний місяць, повнолуння; час, коли місяць видно як повне коло.
2. (діал., перен.) Повний, округлий об’єкт; часто вживається у множині для позначення повних, округлих щік або інших частин тіла.
повняки
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (множина) |