повноводдя

[poʋnoʋoddjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Період найвищого рівня води в річці, озері або іншому водоймищі, що зазвичай настає весною під час танення снігів або восени через тривалі дощі; висока повінь.

  2. (переносне) Найвища точка розвитку, розквіту, найбільшої сили чогось (наприклад, почуттів, творчості, події).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. повноводдя, р. повноводдя, д. повноводдю, з. повноводдя, о. повноводдям, м. повноводді, к. повноводдя

Більше записів