1. Який має повноваження, наділений певними правами, уповноважений на виконання чогось.
2. Який має необмежені права, абсолютну владу в певній сфері.
3. Який є офіційним, визнаним і таким, що має юридичну силу (про документ, орган тощо).
повноважний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
У пошуках чеснот (бо тобі завжди розходилося на чеснотах) ти зрозумієш, що триєдиність Я (розум-психіка-душа) унаявнилася лише для того, аби Ти (повноважний представник Я) знову повернувся до слів, до їх початку. Там побачиш, що вони складаються не з літер чи звуків, а з уламків потрощених сутностей.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Частина мови: прикментик () |