1. (Про людину) Такий, що має повну, огрядну статуру; огрядний, товстий.
2. (Перен., про стиль, мову тощо) Насичений, міцний, яскравий; повнокровний.
повнотілий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови