повнотілий
[poʋnotilɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(Про людину) Такий, що має повну, огрядну статуру; огрядний, товстий.
-
(Перен., про стиль, мову тощо) Насичений, міцний, яскравий; повнокровний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. повнотілий, р. повнотілого, д. повнотілому, з. повнотілого, о. повнотілим, м. повнотілім