Словник Української Мови
Буква
1. Який має достатню кількість крові в організмі, що свідчить про добрий стан здоров’я; з хорошою кровотворною функцією.
2. Прям., перен. Багатий, насичений, яскравий, життєрадісний; що виражає силу, енергію, здоров’я.
3. У біологічній термінології: такий, що має повний набір хромосом у клітинах (про організми, форми життя тощо).
Приклад 1:
Але вони всі худі, як шкелети, хоч очі їхні пломеніють буйно, він же свіжий, повнокровний і наспортований атлет… Коли, скажімо, вхопити за ноги отого малого, — здається, вірменин чи грек якийсь, — та почати ним хрестити… Тишу, що тривала добрих пару хвилин після того, як зачинилися двері за гостем, порушив якийсь чолов’яга, зарослий, мов троглодит, з виглядом не то дервіша, не то середньовічного пірата, він заговорив тихо, якось підступно, з саркастичною ноткою: — Роздягайтесь… Андрій ще дужче напружив м’язи: «Ну-ну! Так я тобі й роздягнувся!» — Роздягайтесь!
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”