повноправність

[poʋnoprɑʋnistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Стан, положення або статус повноправного суб’єкта, що характеризується наявністю всіх прав, свобод та обов’язків, передбачених законом або правилами певної спільноти (наприклад, громадянина, члена організації).

  2. Юридична рівність, рівноправність, відсутність обмежень у правах порівняно з іншими суб’єктами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. повноправність, р. повноправності, д. повноправності, з. повноправність, о. повноправністю, м. повноправності, к. повноправносте

Більше записів