Словник Української Мови
Буква
1. Стан, положення або статус повноправного суб’єкта, що характеризується наявністю всіх прав, свобод та обов’язків, передбачених законом або правилами певної спільноти (наприклад, громадянина, члена організації).
2. Юридична рівність, рівноправність, відсутність обмежень у правах порівняно з іншими суб’єктами.
Приклад 1:
Був недремним охоронцем рідної мови, борцем за її повноправність, за розширення сфер вживання, за піднесення її престижу в нашому багатомовному Вавілоні, за її чистоту. Бився за кожне слово, за відтінок значення, за кожну літеру.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”