1. Такий, що має повну міру, обсяг, величину або тривалість; цілком достатній, повноцінний.
2. (У переносному значенні) Такий, що має всі характерні ознаки, властивості; справжній, повноцінний.
повномірний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |