повномірний
[poʋnomirnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Такий, що має повну міру, обсяг, величину або тривалість; цілком достатній, повноцінний.
-
(У переносному значенні) Такий, що має всі характерні ознаки, властивості; справжній, повноцінний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. повномірний, р. повномірного, д. повномірному, з. повномірного, о. повномірним, м. повномірнім