повнісінький
[poʋnisinʲkɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Якісний прикметник, утворений від слова “повний” за допомогою суфікса -ісіньк-, що виражає найвищий ступінь ознаки; цілком, абсолютно, до краю повний; переповнений.
-
У переносному значенні: такий, що досягнув найвищого ступеня вияву, найбільшої сили (про почуття, стан тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. повнісінький, р. повнісінького, д. повнісінькому, з. повнісінького, о. повнісіньким, м. повнісінькім
Приклади з художньої літератури
-
Повне-повнісіньке! Повидовбували собі нори у глині і не мають що їсти. Румунські цигани, не наші. Зразу ж насунули, як тільки румуни прийшли. Дітей, як галона, і село об’їли, як гусінь. Позаторішні гнилиці повизбирували під листом у нашому садку. А я Нерика спустив! А Нерик не на циган, а на румунів. А вони по ньому трах-бах — сховався на кладовищі. О! О! Б’ються!— Микола Вінграновський