1. (вживається як прислівник порівняльного ступеня від «повно») У більшій мірі, до більшої межі; більш повно, більш цілком.
2. (вживається як прислівник порівняльного ступеня від «повний») У більшій мірі, сильніше; більш інтенсивно, більш насичено.
повніш
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
О Ізрайлю, не тям ти сього Богохульного слова: Я люблю тебе дужче, повніш, Ніж сам бог наш Єгова. Міліони у нього дітей, Всіх він гріє і росить,— А у мене ти сам лиш, один, І тебе мені досить.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: прислівник () |