повненький
[poʋnɛnʲkɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Зменшувально-пестливе від прикметника «повний»; що має округлі, приємні форми, зазвичай про людину або частини тіла.
-
(переносно) Достатній, цілком наповнений чимось, що викликає відчуття задоволення або ситості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. повненький, р. повненького, д. повненькому, з. повненького, о. повненьким, м. повненькім