1. Технічний пристрій або конструктивний елемент системи, призначений для забору, прийому та первинного надходження повітря (або іншого газу) з навколишнього середовища для подальшої подачі до повітропроводів, агрегатів чи апаратів (наприклад, у системах вентиляції, кондиціювання, пневмотранспорту, двигунів внутрішнього згоряння).
2. Спеціалізована частина гідротехнічної споруди (наприклад, водосховища або водоскиду), що забезпечує доступ атмосферного повітря в водоскидний канал або іншу порожнину для запобігання виникненню розрідження та небезпечного кавітаційного руйнування конструкцій.