повітроприймач

[poʋitroprɪjmɑt͡ʃ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Технічний пристрій або конструктивний елемент системи, призначений для забору, прийому та первинного надходження повітря (або іншого газу) з навколишнього середовища для подальшої подачі до повітропроводів, агрегатів чи апаратів (наприклад, у системах вентиляції, кондиціювання, пневмотранспорту, двигунів внутрішнього згоряння).

  2. Спеціалізована частина гідротехнічної споруди (наприклад, водосховища або водоскиду), що забезпечує доступ атмосферного повітря в водоскидний канал або іншу порожнину для запобігання виникненню розрідження та небезпечного кавітаційного руйнування конструкцій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. повітроприймач, р. повітроприймача, д. повітроприймачеві, з. повітроприймач, о. повітроприймачем, м. повітроприймачеві, к. повітроприймачу

Більше записів