повітролюбний
[poʋitroljubnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(у ботаніці, про рослини) Такий, що для свого нормального росту та розвитку потребує значного доступу свіжого повітря або вільного обдування, погано переносить застійне, задушне повітря.
-
(переносно, про людей або тварин) Такий, що любить перебувати на свіжому повітрі, потребує тривалого перебування на відкритому просторі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. повітролюбний, р. повітролюбного, д. повітролюбному, з. повітролюбного, о. повітролюбним, м. повітролюбнім