повітролюбний

1. (у ботаніці, про рослини) Такий, що для свого нормального росту та розвитку потребує значного доступу свіжого повітря або вільного обдування, погано переносить застійне, задушне повітря.

2. (переносно, про людей або тварин) Такий, що любить перебувати на свіжому повітрі, потребує тривалого перебування на відкритому просторі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |