повітродув

[poʋitroduʋ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Пристрій або механізм, призначений для нагнітання або подачі стисненого повітря, що використовується в техніці, промисловості або побуті (наприклад, для подачі повітря в горнило, для продування, охолодження тощо).

  2. Застаріла назва пристрою для інтенсивного нагнітання повітря (міхів) у кузнях або плавильних печах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. повітродув, р. повітродуву, д. повітродувові, з. повітродув, о. повітродувом, м. повітродуві, к. повітродуве

Більше записів