повісмо

1. У давньоукраїнській книжній традиції — лист, послання, грамота; документ, що містить певне повідомлення або розпорядження.

2. У сучасній українській мові (заст., книжн.) — важливе, часто довге або докладне повідомлення, послання, лист, що містить значущу інформацію або вчення.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Ще чепірнате таке, як нечисане повісмо, ще пишіть. І ґазда пхав олівце в рот і зачинав знов писати.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |