1. (діал.) Довірятися, покладатися на когось, щось; вірити комусь, чомусь.
2. (діал.) Зважитися на щось, набратися сміливості для якогось вчинку.
повірюватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови