Значення
-
Усталена, переважно ірраціональна, віра в реальність надприродних зв’язків між явищами, предметами чи діями, що передається з покоління в покоління і часто лежить в основі звичаїв та обрядів; сукупність таких уявлень.
-
Конкретне положення, твердження, в яке існує така віра; окремий елемент народної міфології.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. повір'я, р. повір'я, д. повір'ю, з. повір'я, о. повір'ям, м. повір'ї, к. повір'я