повінчаний
[poʋint͡ʃɑnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який перебуває у шлюбі, укладено́му за церковним обрядом вінчання; одружений або заміжня (про людину, що пройшла цей обряд).
-
Який стосується подружжя, зв’язаний із шлюбом, укладеним через вінчання (про стосунки, життя тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. повінчаний, р. повінчаного, д. повінчаному, з. повінчаного, о. повінчаним, м. повінчанім