повінчаний

1. Який перебуває у шлюбі, укладено́му за церковним обрядом вінчання; одружений або заміжня (про людину, що пройшла цей обряд).

2. Який стосується подружжя, зв’язаний із шлюбом, укладеним через вінчання (про стосунки, життя тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |